Прекрасна музика і високе вокальне мистецтво кам’янчанок

Фото Володимира Жигайло

Минулого тижня, 11 січня, у актовій залі музичної школи імені Фадея Ганіцького лунали твори зарубіжної і української опер. Вокальний дует викладачів музичних і хорових шкіл Марини Федорової та Ірини Драган не залишив байдужим кам’янецьких поціновувачів музичного мистецтва.

Протягом години слухачі насолоджувалися аріями опер різного стильового спрямування. У концерті єдналися драматизм, романтичність, дитяча наївність, грайливість і «перчинка» гумору. Старовинна, класична і сучасна музика у виконанні близнючок і концертмейстерів заворожувала виразністю, інтонаційною насиченістю й тембровою глибиною.

Присутніх полонили дуети і сольні виступи виконавиць, а рідні і близькі фільмували миті вокалу на телефони.

Журналісти «20 хвилин» поспілкувалися із сестрами-вокалістками:

Яка загальна ідея концерту?

Ми готували концерт з бажанням виконати арії і дуети з опер.

Усі опери – це драматичний сюжет покладений на музику, що зав’язується на любовному трикутнику. Це особистісна музика, яка близька кожному. Також, ми намагалися представити широку музичну стильову палітру.

Сестри готувалися до свого концерту, близько, півтора року.

Підготовка тривала поруч із роботою: методичні доповіді, відкриті уроки і робота з дітьми. Інтелектуальна праця, що супроводжується творчим напруженням. Тому часу особистого на підготовку репертуару було мало, виконавиці готувалися до виступу інтенсивно останніх кілька місяців.

«Перед концертом ми з сестрою захворіли на вірусні захворювання. Тому береглися і намагалися не перетрудити голос перед концертом.

Наша робота пов’язана із дітьми, ми не філармонія, що співом заробляє собі на хліб. Головне завдання - підлаштовуватися під дітей, а саме співати освітлено і легше», говорить Ірина.

Під час виступу жінки хвилювалися

«Але хвилювання було здоровим, творчим. Ми не боялися, нас переповнювала радість, адже подія відбувається, до якої ми так довго готувалися. Кожен виконаний твір вимагав своєї інтерпритації – перевтілення на ту роль, яку вимагає твір»

Які композиції для вас є особливими:

Марина: А. Каталані Арія Валлі – з самого початку не могла її співати. Коли я вивчила лібрето, зміст опери, то мене пробивало на сльози. Арія дуже трагічна, змістовно насичена і перевертає дух. Хоча для мого голосу не дуже підходить. У мене ліричне сопрано, у моєї ж сестри, навпаки, драматичне.

А ще мені подобається Арієта Джульєти Шарля Гуно, яка сповнена свободи, світла, радості. «Вальс Джульєтти» підносить своєю наївністю грайливістю. Дівчина окрилена своїм коханням, проте ще не знає тих страждань.

Ірина: Арія Марії ді Роган «Г. Доніцеті» – для мене ця мелодика сповнена глибокого змісту.

А також, арія Молчанова «А зорі тут тихі». Йдеться про війну, страшне очікування – близьке до нашого часу. Коли його вчила, то емоції вирували. Дуже глибоко його відчувала, коли співаєш, ледве, стримуєш сльози.

Чи задоволені ви власним виконанням:

Ірина: Я критична до себе і не зможу сказати. Хоча усі можуть сказати, що їм подобається, проте можу знайти недоліки, де сили не вистачило, де образи не допрацювали. Критичність дає поштовх до постійного саморозвитку. Постійно вчитися – адже митець, який зупинився мертвий.

Ми із сестрою прихильниці чистої академічної школи: виконання без лишніх рухів. Як говорила російська мецо-сопрано Образцова: «Все, що треба вокаліст має передати голосом.»

Марина: «Я задоволена концертом, хоча, відчуваю, що в якийсь момент щось би змінила. Чисто формальності, але якщо ти відчуваєш, що у тебе ще є ті ресурси, то ти можеш ще щось зробити. Адже, якщо ти повністю задоволений, то це неправильно, як на мене.»

«Дякуємо за чудові хвилини насолоди від прекрасної музики та високого вокального мистецтва!», пишуть колеги і друзі Марини та Ірини на сторінці школи у мережі Facebook.