Декомунізація календаря: які нові свята з’явилися, а які зникають?

Тенденція до змін у відзначенні державних свят в Україні впроваджується уже третій рік поспіль. За цей час українці отримали декілька нововведень у пам’ятних датах, що стосуються військової та соціальної сфери, а 16 листопада Верховна Рада увалила призначити 25 грудня - католицьке Різдво - вихідним.

Лора Підгірна, кам’янецька письменниця про впровадження вихідного:

“Думаю, що  те свято, яке Ви іменуєте католицьким - насправді європейське, біблійне Різдво, те, яке святкує увесь притомний світ, окрім гундяєвсько-путінської раші. І так, я за те, аби Україна святкувала Різдво Христове з усім притомним світом, як нормальна європейська держава а не російська колонія.  Думаю, що у ментальному, духовному сенсі це на користь Україні.”

8 травня з’явилося свято День пам’яті та примирення, саме у цей день немає вихідного, а ось на 9 травня - День перемоги - українці відпочивають.

Відходить у минуле святкування Дня захисника Вітчизни 23 лютого. Вітають українських чоловіків зі святом тепер 14 жовтня - на день Покрови, козацтва та створення УПА.

А три роки тому державним святом став День Гідності та Свободи, який відзначають 21 листопада - на честь початку Помаранчевої та Революції Гідності. Цьогоріч кам’янчани влаштували флешмоб на згадку про загиблих героїв України.

Віктор Шкварський, кам’янчанин:

“Свята в Україні - річ складна, вони завжди підлаштовувались під певні політичні, чи релігійні умови і трансформувались. Свята повинні бути зв'язані з якимись приємними емоціями, чи традиціями. Для того, щоб це було справді свято замало його ввести в календар та надати вихідний, це буде просто вихідний з урочистостями в державників, яких зженуть на площу послухати можновладців.  Для мене більшість державних свят\вихідних - просто вихідні дні, в які я можу займатись чимось своїм. Свята самі нікуди не зникають, як їх не відміняй, наприклад Івана Купала.”