Після набуття чинності пакету "декомунізаційних" законів по всій Україні мають знести пам’ятники комуністичним діячам, перейменувати міста та вулиці, відкрити архіви всіх каральних органів СРСР та заборонити до використання радянську символіку. Лише у Кам’янці мають змінити 24 назви вулиць та провулків: Вутіша, Жукова, Затонського, Козицького, Криленка, Куйбишева, Пархоменка, Фабриціуса, Фрунзе, Фурманова, Ценського, Чапаєва, Червоноармійську, Шмідта, Якіра… Місцеві чиновники наразі не знають, як саме відбуватиметься процес декомунізації у Кам’янці. Для початку члени топонімічної комісії мають достеменно вивчити новий закон, а вже потім братимуться до перейменування вулиць.
- Відсутність паспортів топонімічних об’єктів – одна з головних проблем, над якою працюють члени топонімічної групи з виконання закону «Про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів», - пояснює журналісту «20 хвилин» головний спеціаліст служби містобудівельного кадастру Департаменту містобудування та архітектури Олег Боршуляк. - Подекуди неможливо встановити походження назв вулиць у місті. Ми не можемо їх відшукати в архівах і внести до реєстру.
Декомунізація – не просто перейменування вулиць. Це пакет законів, який спрямований на переосмислення українського радянського минулого з усіма його плюсами і мінусами. Місцева влада пояснює, що такий процес потребує чимало часу та зусиль.
– Ми є виконавчий орган і втілюємо ці закони, - каже директор Департаменту містобудування та архітектури, головний архітектор міста Ігор Пиріжок. – На минулій сесії міської ради визначили склад топонімічної комісії, яка має внести пропозиції щодо перейменування вулиць нашого міста. До її складу входять архітектор, історик, доктор філологічних наук, окремі депутати тощо.
Але перед тим як шукати нову назву певної вулиці місцева влада повинна запитати думку населення, зокрема мешканців тих вулиць, які планують перейменувати. Робоча група також має розглянути надіслані на електронну пошту пропозиції городян. За словами Ігора Пиріжка, необхідно ще місяць для проведення громадських слухань. Остаточне рішення по перейменуванню вулиць буде винесено на сесію міської ради. Справитися мають до листопада.
- Давно пора таке зробити. Я по радіо чула, що для перейменування вулиці не треба багато грошей і часу. Вже хотіла дзвонити в міську раду, бо ж стільки часу пройшло, - каже Неля Годич, що проживає по вулиці Червоноармійській, 8. – Червона армія нас бомбила без кінця, а ми в її честь вулицю назвали. Я хочу, щоб моя вулиця була Героїв Майдану.
Зовсім іншу думку має сусідка Нелі Годич - Раїда Корженко. Жінка вважає, що краще залишити все без змін.
- От що зміниться, якщо її назвуть інакше? Чи хлопці з того світу повстають? Мені краще, щоб війни не було, а вулиці – це дріб’язок, - розповідає – каже жителька Червоноармійської, 8 Раїда Корженко.- Вони там краще б вирішили, як вогонь припинити. Нема Януковича, то що стало легше жити? Так само й те. Не так буде зватись, то щось буде ліпше?
Є ще матеріальна сторона питання. Адже потрібно буде виготовити нові таблички на будинки вже із новими адресами. Проте у міській раді запевняють, що міський бюджет на декомунізацію не витратить жодної копійки, мовляв, для цього уже залучені приватні підприємці. Таблички із новими назвами вулиць безкоштовно виготовить представник одного із інтернет-провайдерів міста. Таким чином він себе рекламуватиме, адже, як пояснив Ігор Пиріжок, під назвою вулиці на табличці також будуть назва провайдера та його контактні дані. Для порівняння, у Хмельницькому на виготовлення табличок 17 вулиць, провулків, проїздів - а це 264 будинки – планували витратити максимум 13 200 гривень. Одна табличка коштує від 50 до 80 гривень.