Що знайшли археологи на вулиці Татарській у Кам’янці?

Протягом кількох місяців на території Кам’янця-Подільського проводилися археологічні розкопки. Археологи старанно досліджували знахідки і ділилися своїми результати у мережі Facebook. Журналісти «20 хвилин» вирішили дізнатися подробиці тривалої роботи і поспілкувалися із археологом Ігорем Стареньким.

• Ігор Старенький - кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника

Як довго тривали розкопки?

Рокзопки проводилися Кам'янець-Подільською архітектурно-археологічною експедицією НДЦ "ОАСУ" ІА НАНУ протягом кінця серпня - середини листопада на ділянці, що відведена під відбудову втраченої історичної забудови за адресою вулиця Татарська, 17/1.

За цей час вдалося дослідити майже 150 квадратних метрів, і це при тому, що глибина залягання культурних шарів досягала до 4,2 метри.

Що вам вдалося знайти за цей час і поясніть цінність знахідок для Кам’янець-Подільського музею?

Особливий інтерес для нас становить об'єкт, який за польовою нумерацією отримав №2. Це житло, яке ми можемо датувати в межах 14 - початку 15 сторіччя, а це період історії міста, який майже не зафіксований документальним джерелами та й археологічно вивчений слабко.

 Умовно, цей час можна назвати "темними віками Кам'янця", адже ми мало знаємо про нього. Знайдений Будинок відповідає каркасно-стовповій конструкції. Зокрема, при будівництві у материкову породу вкопувались вертикальні стовпи діаметром 25–30 сантиметрів, які зовні обшивались дошками, а потім обмащувалися глиною.

Розміри житла становили 4×5–6 метрів. Також будинок мав напівпідвальний поверх, у якому також знаходилася яма-холодня глибиною 4 метри. Як ми з’ясували, з цього об'єкту походить значна кількість матеріалу, який являє собою фрагментовані керамічні вироби: горщики, глеки, миски амфори.

До того ж, ми поряд з будинком дослідили ще один гончарний горн (перший досліджений на суміжній ділянці 2016 року), який датується серединою 15 - початком 16 сторіччя. Цікаво те, що поряд з сильно поруйнованим пізнішими перебудовами горном, ми виявили кар'єри-глиняники, де добували сировину для виробництва кераміки. Пізніше,у другій половині 16 - 17 сторіччя кар'єри, після розширення, використовували під підвали житлових будинків, а один з кар'єрів взагалі знаходився під гончарним горном.

У поєднанні із матеріалами досліджень 2016 року, сьогодні ми маємо більш-менш точне уявлення про гончарний центр (знаходився в західній частині Старого міста в районі сучасних вулиць Троїцької, Татарської, Зантуської) і гончарне ремесло в місті на 15 - початок 16 сторіччя. Варто зауважити, що цей гончарний центр міг забезпечити значний обшир продукцією.

Окрім того, ми розкопали ще три об'єкти, які датуються в межах другої половини 16 - початку 18 сторіччя, у тому числі і періоду Кам'янецького еялету 1672-1699 років. Це залишки житлової будівлі з підвальними приміщеннями.

Серед виявлених матеріалів скарб (гаманець) монет 16 сторіччя, з яких найпізніша  датується 1589 роком, велика колекція пічних кахель з геометричними, геральдичними, міфологічними, релігійними, рослинними та тваринними мотивами. Два фрагменти кахель містять частини латинських висловів.

Загалом, ділянка, окрім власне значної колекції матеріальних знахідок, дало чимало для вивчення історії міста, а саме зафіксовано та досліджено об'єкт золотоординсько-литовського часу, гончарний горн та глиняні кар'єри, забудову 16-18 сторіччя.

Які ваші враження від виконаної роботи?

Беззаперечно, що ділянка дала дуже багато для вивчення історії та археології Кам'янця-Подільського. Ми продовжуємо відкривати малознані сторінки історії міста.

Але залишився і неприємний осад - це пошкодження завдані "чорними археологами". Колись це були поодинокі випадки, але, зараз, вони почали копати систематично. Відчуваючи свою безкарність, копають вже, навіть, у місті. То, що тоді казати вже на археологічних поселеннях за межами населених пунктів. До прикладу, цьогоріч обстежували городище на Кармалюковій горі - там живого місця вже не залишилося.