Звідки походять назви мікрорайонів Кам’янця?

Сьогодні кам’янчани звикли до буденного вживання назв районів міста, що мають за собою цікаве минуле. Журналісти “20 хвилин” вирішили з’ясувати їх походження та історію.

Підзамче

Поселення відоме ще з 16 століття  і згадується під назвою Сокіл, що ймовірно пов’язано із діалектним “стрімка скеля”. Сучасна назва пов’язується із місцезнаходженням під замковими мурами Старої фортеці.

Біланівка

Назва району Кам’янця проходить від прізвища заможного жителя міста. Білан був власником цих земель, які на той час були великим приміським селом, а у 1926 році їх включили в основну смугу Кам’янця-Подільського.

Карвасари

“Караван-сарай” - так у давнину називали постоялий двір із складом для товарів. У ньому часто зупинялися купці та мандрівники із усього світу. Один із таких закладів і знаходився у цій частині міста та дав їй назву.

Видрівка

У далекому 1793 Поділля було приєднано до Росії. Імператриця Катерина ІІ, новоспечена власниця земель, подарувала частину, що зараз так йменується, козакові Видрі. Таке незвичне прізвище чоловіка і лежить в основі назви цього району Кам’янця.

Черемушки

У 1963 році виходить музичний кінофільм Герберта Раппапорта «Черёмушки». Після цього фільму нові райони багатьох радянських міст стали називати «Черемушками», Кам’янець також не обійшла ця тенденція.

Селище Першотравневе

Найпівнічніший район міста, котрий раніше мав назву селище цементного заводу. У 1981 один із жителів Кам’янця запропонував надати мікрорайону ім'я 26-го партз'їзду. Але у грудні 1986 міськвиконком дав цій частині міста назву Першотравневе.

Жовтневий масив

Назву ця частина Кам’янця отримала на початку 1977 року на честь 60-річчя Великого Жовтня (Великої Жовтневої соціалістичної революції). 2001 ветерани міста активно виступили за надання мікрорайону імені Олександра Лєсового, який був ініціатором та натхненником будівництва мікрорайону.

Руські фільварки

Один зі старих мікрорайонів Кам’янця-Подільського, який до  XIX ст. був його передмістям. У середині XVI ст. тут виникли перші господарські приміщення для зберігання хліба, овочів та утримання худоби, котрі належали багатіям. Ці будівлі називали спершу «гумниськами», а згодом на німецький манер - «фільварками» («форвек» - хутір, ферма). 1865 р. фільварки перейменували на Маріїнську слободу, але назва не прижилася.

Селище Смирнова

Раніше цю частину Кам’янця називали хутір Дембіцького. Карл Дембіцький був багатим поміщиком із трагічною долею. У 1932 році радянська влада визнала його куркулем, а згодом закатувала у стінах НКВС. А з 1949 року хутір Дембіцького перейменували на селище Смирнова, на честь М. С. Смирнова.

Польські фільварки

Назва походить від того, що ці землі належали польській громаді міста. У цій частині розвивалося фільваркове господарство. Цей масив Кам’янця у різні часи називали Гірські фільварки, Лядські маєтки, Лядські Гумниська. Назва Лядські пов'язана з етнонімомом «лях» (поляк).

Селище цукрового заводу

Сформувалося навколо новозбудованого цукрового заводу у 1960 році. Це найпівденніший масив міста.

Жовтневе селище

Сучасна назва була надана радянською владою у 1949 році, але цей район надзвичайно давній. Поселення на цій землі заклали багаті міщани-орендарі 18 століття, а назва його була Міська Мукша від назви річки, а самі міщани називали її Гдалева Мукша від імені шинкаря.

Новий план

Це дійсно нова частина міста, уже сучасна, де розмістилися важливі для розвитку Кам’янця-Подільського, заклади.