До цього дядьки у мене особлива любов. Стівен Едвін Кінг 
Хто ще, як він, вміє так детально описати те, що коїться в голові героя?
Я пам'ятаю, як читала дешеве лайно, бо тоді ще не вміла відрізняти белетристику від добротної літератури. Тож дочитавши плід графоманства однієї із українських "письменниць", я взялась читати кінгівську збірку "Повна темрява. Без зірок". Пригадую, як у мене на лоба очі виповзали, коли дочитувала оповідання "1922", таке детальне вбивство... Суть одна- я, якби, зрозуміла, що таке - книжечка-лайно, і що таке - книжечка по-Кінгу.
Одним із найбільш геніальних творінь кінематографу - фільм (який кожен, певне, бачив) "Зелена миля". І марна справа казати : "Спершу книга - потім кіно". Очевидно, що порівнювати ЦЮ книжечку із ЦІЄЮ стрічкою - безглуздя.
Розповім про "Зелену милю", річ, за якою впізнають Кінга, річ, за яку люблять Кінга, річ, через яку з Кінгом знаймоляться навіть абсолютно апатичні до літератури люди.
"Зелена миля" - так називали відстань, яку проходять смертники перед своєю кончиною на Старій Замикалці. Зелена, бо покриття на підлозі було такого кольору. А миля - символ останнього шляху .
Книжка починається зі зверення Пола Еджкомба, головного героя. Він доволяє читачеві зазирнути до писаних його мемуарів. Полу 108 років, і він у будинку пристарілих. А розповідає чоловік про жахливу роботу наглядача у в'язниці "Холодна гора", гордістю якої є Стара Замикалка, елетричний стілець, який випалював із тіл грішників їхні нікчемні життя. Вся робота була далеко не естетичною та вишуканою. А надто для людей, які бодай на крихтоньку можуть відчувати жалість. Та був один, найважчий рік...
Все почалося із жорстокого убивства двох малолітніх дівчаток. Ведеться суд над імовірним вбивцею - темношкірим велетнем - Джоном Коффі (" прізвище звучить майже як напій"), якого застали на (майже!) місці злочину. Дебелий та дивний громило тримав на руках два маленькі, понівечені тільця. Ну й правоохронці знайшли "козла відпущення":спихнули на першого, більш-менш схожого на вбивцю, усю вину та й збутися. Та ще й Коффі не "атлічаєцца умом і саабразітєльнастью".
І ніби є доказ, що то він (бо там був). Але... У Джона є одна здатність. "Я только хотел помочь"... І саме це дозволить потім Полу засумніватися у причетності здоровили до вбивства малечі. І саме Пол, наглядач, перший, кому вдалося відчути допомогу Коффі й повірити у його невинність. Та доказів у нього, на жаль, немає...
А є ще справжня гнида - Персі Уетмор. Він "бере на себе дуже багато". От читаєш, і розумієш, який ж той чувак покидьок, яке воно гниле щеня. Амбіції. Уседозволеність. Боягузтво. Персі робить багато того, за що його можна ненавидіти, за що його хочеться знищити.
А ще, не менш важливим, є образ мишиняти Містера Джинглса. Це дресероване тварятко одного з засудженних, Еда Делакруа. Мишка зіграє дуже впливову роль у книзі.
У книзі часто переплітаються хронологічні лінії головного героя: тут ти читаєш про те, як Пол ділиться спогдами, а тут - ти вже в цих спогадах. Та це не заплутує. Річ, яка переносить спогади Пола на його теперішнє, це стосунки чоловіка із нагладчаем в будинку престарілих, Бредом Доуленом. Полу цей занозливий чоловік нагадував Персі. "В усіх є такі персі уетмори".
Загалом, насичена сюжетна лінія пронизана історією Коффі: від його обвинувачення - до страти, а також внутрішньою боротьбою 108-річного Пола зі своїми вантажними спогадами про "зелену милю".
Кінг у книзі створив дуже багато яскравих образів. Ти сприймаєш мотиви діяння кожного з них, і розумієш, що такі люди є й у твоєму житті. Ти б знищив типового Персі, яких тебе підхарює вже декілька років, ти б допоміг добродушному Коффі, якби знав чим...
Підсумок: я трохи вже й почитала книжечок Стівена Кінга, тому й можу сказати, що це - одне із найбільш вартісних його писань. Не найкраще, як на мене, але дуже вартісне. Справді.
Єдине що - читати треба залпом, не робити тих нікчемних перерв, типу "я читану паралельно ще щось" або "ой, нема часу". Я дочитувала "милю" в потязі. Півдороги з Києва я ще думала про те, який ж добротний цей дядько Кінг!
Гадаю, "Зелена миля" - те, що повинен перечитати кожен. Читаніть!
