Купилася на назву. Ще б пак. Але в буквальному значенні, у книзі ніяке лайно так і не палало. То все тропи. Мова сьогодні зайде про збірку чеського письменника Петра Шабаха. Книга включає чотири оповідання:
"Парі"
Розповідь про двох божевільних на всю голову стариганів, які більше всього полюбляли сперечатися. А сік в тому, що укладали парі на якісь тупі, абсурдні та абсолютно безглузді теми. Наприклад, чи дійсно ведмідь кадьяк має три з половиною метри зросту. Та все було б нічого, якби вони не вирішили практично зміряти (чи багато це чи не дуже - три з половиною метри), використовуючи власні тіла І при чому, що були вони у барі. Ніякої вульгарщини;)
Легке та ненав'язливе оповідання, яке, по суті, просто описує людей, їхнє життя, звички.
Здається, нічого особливого. Але весь шик не лише цього оповідання, а й збірки вцілому - це легкий гумор. Я таке дуже ціную.
"Bellevue"
Ця оповідка мені особисто дуже припала до душі, бо у головній героїні бачила себе малою. Розповідь йдеться про дівчинку, яка завше мріяла бути хлопчиком.
Історія про сім'ю, побут родини та шалене бажання дівчинки змінити стать. Вона бачила себе мускулистим красенем, який безтурботно потягує цигарку та морочить дівкам голову. Окрім неї в сім'ї були ще двоє парубків (тому й не так дивно чути про таке бажання від малої). Старший саме почав зустрічатися із рудоволосою красунею, за якою гасають "всі хлопці на селі", а молодший весь час париться, що у свої роки досі дзюрить у ліжко. А ідею дівчинки щодо зміни статі взагалі ніхто не сприймав серйозно. Поки все не пішло догори-дригом... І це "догори-дригом" змусило дівчинку змінити свою думку стосовно статі.
"Вода з соком"
Ця річ для тих, хто народився в Совєтскоє врємя, чи незадовго опісля його руйнації. Гра в "класики", дівочі "Анкети для друзів", ці всі однотипні принцеси, яких малювали дівчата у школі, та війнушки на сторінках в кінці зошита у хлопців. Безтурботне та безінтернентне дитинство, трохи наївне, але щире... Ностальджі.
Мова йдеться про парубка, який пише мемуари та одночасно зачитує їх своїй коханій, в колишньому - шаленому дівчиську, яке, щоб покататися на самокаті, показувала пупок пацаняткам з двору.
"Шакалячі роки"
У школі в кожного був свій авторитет, ходяча ікона, на яку молилися, яку боялися та з якою мріяли здружитися. Таким був Бейбі. Безбашений, вульгарний, безстрашний, задиркуватий, модняцкий пацан, який зумів закадрити Бейбіну - доньку дільничого. Він у дворі качав не дитячі пісеньки, а рок-н-рол, танцював з красунею, аж ноги хололи. Парубок співав грішних пісень про секс, наркотики, хоча мало що в цьому знав. Та навіть такі яскраві суперстар можуть згаснути, якщо річ йдеться про родину...
Історія про однобічну, але віддану дружбу та взаємодопомогу.
Підсумок: до сучасної прози багато хто ставиться критично. Ще й ця серія видавництва "Темпора" якось була мене розчарувала. Та не зважаючи на це, збірка "Гівно горить" проілюструвала протилежне. Я абсолютно всім раджу це читанути для відпочинку.
Читайте ще про:
