Що можна знайти у сейфі? Монети, прикраси, цінні папери, Джека Горобця. Саме так вирішили сценаристи, починаючи роботу над «Піратами Карибського моря: помста Салазара». Це вже 5 по рахунку, і судячи з сюжету, завершальна частина серії пригодницько-фантастичних стрічок. 25 травня на прем’єрний показ у Кам’янці прийшло багацько глядачів. Проте, до повного аншлагу було далеченько.
Сюжетну лінію цього разу закрутили навколо чарівного тризубця Посейдона. Сюди додали дрібку нових персонажів - сина Вілла Тернера і Елізабет Свон, а також Каріну – розумні юну дівчину, яка за крихтами підказок, шукає небаченого ніколи батька. Так, фільм довго тримає інтригу хто ж справжній татусь Каріни. Особисто я довго металася між Саразаром, Горобцем і Барбосою. Ну ось і згадався ще один новоспечений персонаж стрічки. Мстивий іспанець, Салазар – давній ворог Джека і причина, через яку Спарроу став капітаном Перлини.
Ця частина наповнена гнітючою атмосферою протистоянь і огиди. Чимало представлено бойових сцен з кораблями на воді. Все в дусі старих-добрих Піратів. Графіка, як завжди неперевершена. Ідея - хороша. Картинка дозволила нарешті пережити відчуття завершеності після перегляду стрічки. Втім, кінцівка віддавала приторною солодкістю, хоч як режисери не намагалися заплямувати її гіркотою втрат.
Гра Джонні Деппа, як завжди на висоті. У соцмережах ходили чутки про його зловживання алкоголем на знімальному майданчику. Мені здається, що це тільки пішло на користь екранному персонажу. Добірні жарти та яскрава міміка, збережена у стилі Горобця, зробила Джонні вагомою "плямою" у сюжеті цієї стрічки.
Запам’яталася гра Брентона Туейтса, який виконував роль сина Вілла Тернера. Природня поведінка та вдала взаємодія із партнеркою Каєю Скоделаріо (Каріною), залишила у свідомості глядача трепет та захоплення перед юнацькими почуттями. Каріна стала втіленням сильної та розумної жінки. Протягом фільму відбувається еволюція цього персонажу, від замученої безглуздими підозрами у відьомстві Каріни-науковиці, до дівчини, яка припускає існування надприродного. Тоді як подібного росту персонажа Брентона Туейтса не помічається. Тобто знову відбувається зміщення акцентів картини до жіночої долі на піратському кораблі. Напевно, протягом 5 стрічок режисери намагаються довести або спростувати вислів про те, що «жінка на човні до лиха». Досі не можу зрозуміти до чого вони дійсно хилили та врешті-решт дійшли.
Значний проміжок екранного часу у цій стрічці виділено для показу життя Барбоси. Персонаж, втілений актором Джеффрі Рашем, став віддзеркаленням жадібної та зажерливої натури пірата в достатку. Але сценаристи дали можливість Барбосі виправити та очистити своє ім’я. Зробили для глядачів таке собі нагадування, що у всіх є право на другий шанс.
Як на мене, стрічка варта уваги з естетичної точки зору. В емоційному та смисловому плані вона досягла планок попередніх картин, але аж ніяк не перестрибнула їх, як очікувалося заздалегідь.
Приємного всім перегляду!
